ІНТЕРВ’Ю. Віктор Романюк: “Депконтроль створили для боротьби з корупцією, це об’єднує всіх”

ІНТЕРВ’Ю. Віктор Романюк: “Депконтроль створили для боротьби з корупцією, це об’єднує всіх”


“Депутатський контроль” продовжує серію інтерв’ю з народними депутатами – активними представниками нашого об’єднання.

Депутат від “Народного Фронту” Віктор Романюк став одним із перших десяти парламентарів, які об’єдналися навколо ініціативи Вадима Руденка у 2014 році і створили Міжфракційне об’єднання “Депутатський контроль”.

Про найгучніші справи, боротьбу з корупцією та підтримку бізнесу Віктор Романюк розповів у ексклюзивному інтерв’ю прес-службі Депконтролю.

Чому Ви відгукнулися на ідею створити МДО “Депутатський контроль”?

Мені сподобалася те, що об’єднуються депутати, які вперше пройшли до парламенту. Як казав координатор об’єднання, Голова Секретаріату “Депутатського контролю” Вадим Руденко, це свіжа кров, нові люди, нові ідеї. Після Майдану для мене це було актуальним і я вважаю, що саме таким шляхом потрібно рухатися. Більшість політикуму України, по перше, пострадянська, по-друге корумпована і побудована на тісних “візантійських світоглядних координатах” спільнота, де корупція – основа внутрішньої комунікації, яка забезпечує професійне і матеріальне зростання. І це величезна проблема.

І хоча ми працюємо тепер з 30 депутатами з різних фракцій, нам вдається знаходити спільну мову та працювати в одному напрямку через спільну мету. Адже Депконтроль створювався задля боротьби з корупцією, а це всіх об’єднує.

Які справи Вам найбільше запам’яталися у рамках роботи з Депконтролем?

Звільнення Юрія Терещенка. У розпал війни з РФ у 2014 він був призначений керівником Укроборнпрому указом в.о. Президента, пізніше очолював Державну службу експортного контролю (призначив прем’єр-міністр України), і виявився корупціонером величезного масштабу. У 2015 році був затриманий його підлеглий на хабарі в 250 тис. дол. А у будинку самого керівника під час обшуку знайшли 14 млн. дол. Під час активної фази війни, паралельно він купив квартиру в Лондоні і в пресі постійно давав розлогі інтерв’ю про боротьбу з корупцією. Ми півроку вимагали притягнути до відповідальності та звільнити цього чиновника. І лише у червні 2016 він сам написав заяву про звільнення і втік до Лондона, система його покриває і справу досі ніхто не розслідує.

4

Віктор Романюк на брифінгу з колегами із “Депутатського контролю”

Також вразив випадок із ректором національного університету державної податкової служби Павлом Пашком (з 2015 року – ректор новоствореного університету ДФС). Він не володів українською мовою, підпадав під люстрацію. У період з 2010 по 2014 рік Пашко був заступником голови Державної митної служби, працював на інших високих посадах у відомстві. Згідно закону він ні в якому випадку не мав права стати ректором національного університету державної податкової служби, але те що він людина Андрія Деркача, забезпечило йому призначення з боку Романа Насірова. Ми вимагали від правоохоронних органів, Кабміну, Адміністрації Президента, Антикорупційного бюро перевірити законність призначення. На жаль, система залишається настільки сильною, що нічого не вдалося вдіяти.

Ми продовжуємо стежити за цими ситуаціями. При цьому, було багато успішних справ по боротьбі з корупцією та зловживаннями чиновників.

Які б Ви могли назвати Ваші головні досягнення за два роки парламентської роботи?

Створення десятків робочих місць, і це для мене найголовніше. Я був ініціатором створення кооперативних і соціальних підприємств в Україні. Тобто, об’єднання дрібних власників з метою отримання спільного комерційного та соціального ефекту. Найголовніше для країни, це нові робочі місця і добробут людей. Людина, яка працює, розуміє, що потрібно платити податки, турбуватись про свою родину, стає повноцінним і відповідальним елементом сучасного життя.

Якщо громадянин лише отримує від держави соціальні дотації, то він стає пасивним членом суспільства і просто споживає результати праці інших. А у нас, на жаль, для 60% населення ввели субсидії. Щоб ви розуміли, у Російській імперії було 34% кріпаків, а у нас 60% домогосподарств зараз залежні від держави, це вже не вільні люди з відповідним світоглядом, такі підходи не мають нічого спільного з європейським буржуазним суспільством.

На жаль, політикани різних кольорів системно знищували бажання людей працювати за останні 25 років. У нас хороші умови для середнього і малого бізнесу. Як платник податків у багатьох країнах знаю, що таке високі податки і жорстка конкуренція на ринку. Інше питання, як стимулювати людей працювати.

1488283_691720897534985_1555249176_n

З якими основними проблемами зіштовхуються представники бізнесу в Україні, які якраз і створюють нові робочі місця?

Основне, це адміністративно-репресивний апарат. Яскравий знак, що в Україні немає реформ – це якраз те, що в Україні залишається стара радянська державна та правоохоронна система. Вони займаються тим, що догризають залишки Радянський Союзу, нічого не генеруючи. Система майже розвалилась, але залишилися паразити, які продовжують висмоктувати ресурси і постійно намагаються регенерувати принципи її роботи. При цьому на будь-яку ініціативу, яку проявляє людина, що хоче реалізуватися в Україні, відразу прибігає велика кількість контролюючих органів. Насамперед, це прокурори, співробітники СБУ, поліції. Проти мене 4 рази порушували кримінальні справи тільки через те, що я хотів працювати у власній країні і заробляти гроші.

А що ж робити?

Знищувати систему. Іншого варіанту немає і публічні фінанси максимально направляти на фінансування і підтримку середнього класу з поступовим зменшенням витрат держави на соціальну сферу хоча б до рівня Франції. Для початку “обнулити” її до рівня 1991 року. У 1991 році у нас було 53 млн. населення, було 70 тисяч міліціонерів, 15 тисяч СБУшників (тоді КГБшників), 5 тисяч прокурорів і усі справлялися. Зараз у нас прокурорів в п’ять разів більше, СБУшників – удвічі, міліціонерів – утричі. Кому вони всі потрібні? Ми не можемо скасувати податкову міліцію, третій раз закон переносили. Це яскравий показник того, що ми так і не зрозуміли, що потрібно країні. Країні потрібне вільне буржуазне суспільство.

При цьому в Україні не подолано таке явище як корупція. Як бути з цим?

Про корупцію можна говорити багато, але потрібно створювати інструменти, які будуть ефективними. 25 років показали нам те, що якщо сподіватися на внутрішню правоохоронну систему – це шлях в нікуди. Тому, наприклад, особисто направив усім державним компаніям пропозицію про співпрацю з департаментом юстиції США, як це зробили у свій час у Бразилії.

За даними міністерства юстиції США, з 2001 по 2016 роки будівельний конгломерат Odebrecht витратив на підкуп чиновників і політиків в 12 країнах майже $ 800 млн. В рамках цієї справи за сприяння американського департаменту юстиції різні терміни ув’язнення отримали уже сотні осіб, включно з керівником адміністрації президента Бразилії. Це стало відомо завдяки публікації “панамських документів” про офшорні рахунки компанії. Відстежую події в Латинській Америці з 2006 року. Ситуація в Україні аналогічна тій, яка була в Бразилії десь у 2010 році.

Останнім часом у ЗМІ та соціальних мережах активно обговорювали ваше звернення до Ілона Маска побудувати завод Tesla в Україні. Наскільки реальним ц2е може бути, враховуючи непривабливий інвестиційний клімат України?

Все можливо. Я не бачу великих перепон. Треба зустрітися з ним і переконати, що у нас дешева і кваліфікована робоча сила, є кліматичні умови, комунікації і він зможе у нас заробити.

Які заходи, на Вашу думку, нам необхідно провести для приваблення інвесторів?

Знищити репресивно-адміністративний апарат! Створення додаткових корупційних органів – НАБУ, НАЗК – це шлях в нікуди. Італія це пройшла у свій час. Це органи, які тільки чинять тиск на бізнес, нічого не створюють, але поглинають велику кількість бюджету. У результаті, Італія у рейтингу Doing Business у 2015 році опинилася на 141 місці.

В Україні необмежені можливості для роботи. На європейському континенті точно немає такої країни, де можна так реалізовуватися, як в Україні. Якраз для малого і середнього бізнесу дуже хороші умови, ринки не зайняті, тисячі очевидних конкурентних переваг!