Добра справа злому ненависна?

Добра справа злому ненависна?


Заголовок цього нарису трохи наївний і на слух архаїчний. Короткий і ємнісний, як і личить народній приказці він чітко ставить потрібні у нашій ситуації акценти. В першу чергу, приказка вказує на взаємини між носіями категорій «добро» і «зло».
Відтак, вказані у заголовку 4 слова досить органічно змальовують ситуацію довкола діяльності міжфракційного об’єднання «Депутатський контроль» і реакції на нього недоброзичливців під маскою добродіїв.

Почнемо з першого, «добра». Нам, тобто, міжфракційному об’єднанню «Депутатський контроль» ні мало, не багато – 2,5 роки. Створене 9 грудня буремного 2014 року об’єднання не приховує своєї справжньої, задекларованої мети: спільного з громадськими організаціями контролю за діяльністю органів влади, протидії корупції, підвищення ефективності державного управління, створення прозорих умов для розвитку підприємництва.

Досягається це, власне кажучи, цілком класичним шляхом – співпрацею з громадськими організаціями та активістами, засобами масової інформації, міжнародними організаціями, депутатами місцевих рад тощо.
Речі, котрими ми займаємося малопомітні і, як то кажуть, прозаїчні. Більшість з них прагматична і майже позбавлена улюбленого нашими політиками популізму. На думку тих, кому ми стали у пригоді вони потрапляють до категорії «добра».
«Червоною ниткою» нашої діяльності є допомога двом, на мою думку найбільш прогресивним групам українського соціуму – підприємцям і громадським активістам. Захист підприємця від свавілля чиновника і допомога громадському активісту у контролі за ним же.

Помножте це на більш як три десятки законопроектів, автори котрих пишаються своїм членством у «Депконтролі», цій, по-своєму депутатській лабораторії законодавчої ініціативи.

Виникає питання: де тут крамола, злочинні мотиви, незаконні дії?
Керівник НАБУ Артем Ситник переконаний в тому, що вони є. Разом з тим, на нашу, власне мою і моїх соратників по «Депконтролю», думку, НАБУ не там шукає і не тих.
Можливо, його керівництво турбують успіхи членів об’єднання?
Або ж, частина нашої діяльності, будь-то відстоювання прав киян на якісне комунальне обслуговування чи боротьба з рейдерами в тому чи іншомуепізоді пішли в розріз з інтересами НАБУ або тих, кому ми перейшли дорогу?
Може бути, що все, що відбувається довкола переслідування членів «Депутатського контролю» є особистою помстою глави НАБУ Артема Ситника. Причина: раніше за нашим зверненням була порушена справа стосовно самого Ситника і, зокрема, зарубіжної поїздки його дружини.
Я переконаний, і ця позиція не вимагає додаткового обговорення, що «Депконтроль» служить містком, який спрощує людям взаємодію з парламентом. З точки зору НАБУ це чомусь «злочинно». В даній конкретній ситуації очевидно, що замість того, щоб розслідувати реальну корупцію у вищих ешелонах влади, НАБУ тисне і заважає працювати громадським антикорупційним організаціям.
Враховуючи кількість бруду, яку наші вороги останнім часом виливають на наше об’єднання через ЗМІ, ми вирішили зробити публічний звіт щодо результатів своєї діяльності.
Люди, яким ми допомагали готові публічно виступити на нашу підтримку. Протягом наступних двох тижнів ми публікуватимемо звернення тих, кого ми підтримували, консультували і захищали.

Впевнений, що голоси реальних людей переважать брехливі звинувачення, що базуються на прагненні особистої помсти деяких чиновників.
Добра справа злому ненависна. Тепер ви розумієте чому.

Вадим Руденко